гідротехнічний — а, е. Стос. до гідротехніки. •• Гідротехні/чна спору/да інженерна споруда для використання водних ресурсів або для боротьби з руйнівною дією водної стихії … Український тлумачний словник
гідротехнік — а, ч. Фахівець із гідротехніки … Український тлумачний словник
гідротехнічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гідротехніка — и, ж. Наука про використання водних ресурсів і про боротьбу зі шкідливою дією води, а також галузь техніки, яка здійснює ці самі завдання … Український тлумачний словник
гідротехнік — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гідротехніка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
споруда — и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. •• Водовипускна/ спору/да гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об єкти. Водозабі/рна спору/да гідротехнічна споруда для забирання води … Український тлумачний словник
гідроспоруда — и, ж. Те саме, що Гідротехні/чна спору/да (див. гідротехнічний) … Український тлумачний словник
осушувальний — а, е. Стос. до осушування. Осушувальні роботи. Осушувальні заходи. || Признач. для осушування. Осушувальний канал. •• Осу/шувальна мере/жа гідротехнічні споруди, що забезпечують осушення земель на відведеній для цього території. Осу/шувальна… … Український тлумачний словник
шлюз — у, ч. 1) Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, який відрізняється від першого рівнем води. 2) Гідротехнічна споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. 3)… … Український тлумачний словник
